Місце для спільного розвитку!

01 Жов 2021

Нові тренди у харчуванні. Наслідки та можливості для українських аграріїв

«Які тренди в харчуванні очікувати у наступні 10 років. Чи означає зростання веганства сьогодні зникнення тваринництва завтра?» — про це поговорили агровиробники на конференції від Ukrainian Food Valley. Детально про ці тренди та про те, які можливості відкриваються у зв’язку з ними для українських аграріїв розповів та представив ґрунтовні дослідження Матіас Крьон, президент Асоціації Donau Soja та генеральний директор Plant Republic.

Головний тренд — відмова від споживання натурального м’яса 

Згідно дослідження консалтингової компанії AT Kearney, до 2040 року рівень споживання м’яса впаде на 60%. При цьому 35% від споживання м’ясних продуктів складе штучне м’ясо, вироблене з клітин тварин. 25% у структурі світового споживання буде належати рослинним замінникам м’яса. Ці цифри є лише прогнозами, але тенденції зміни раціону вже цілком зрозумілі.

15,4 млн т штучного м’яса — така кількість за прогнозами AT Kearney потрібна буде у ЄC у 2030 році, аби задовольнити потреби споживачів. І це величезний потенціал для виробників рослинних протеїнів. Великі компанії вже інвестують у новий тренд, наприклад, Unilever вже інвестував 1 млрд євро у протеїнові альтернативи. 

За словами Матіаса Кьорна, тренд відмови від натурального м’яса задається споживачами, і на першому місці стоїть етичне питання утримання та вбивства тварин. Вплив м’ясного виробництва на екологію та здоров’я — ще дві причини цієї великої трансформації. 

Що цікаво, найбільша група споживачів, яка впливає на “м’ясну” зміну — це не ті, хто повністю від нього відмовляється, а ті, хто зменшує його споживання.

Соя та інші нові джерела протеїну

Саме тому на сьогодні стале постачання протеїну на європейські ринки — одне з ключових питань галузі. Зараз Європа сильно залежить від надходження білкових продуктів, зокрема головного з них, сої — об’єми імпорту Європейським Союзом цієї культури складають близько 40 млн тонн на рік. Цей процес далекий від сталості, адже залишає суттєвий карбоновий слід через вирощування рослин в одних країнах, наприклад в Бразилії, а споживання продуктів з них в інших, як ось в Китаї. Такий екологічний момент турбує споживачів, тому виникає задача шукати нові джерела протеїну. За прогнозами, їх з’являтиметься на європейському ринку все більше. Наразі соя займає 60% ринку, далі йдуть горох (10%) та пшениця (8%). Але за 5-6 років баланс між ними вже буде інший: соя — 25%, горох — 18%, пшениця — 14%. До речі, жовтий горох в Україні, на відміну від західноєвропейських країн, гарно росте, тому це може стати можливістю для українських аграріїв. 

Вплив трендів на агро в Україні

Микола Волкогон, член Ради спілки Ukrainian Food Valley, агроном-консультант Міжнародної фінансової корпорації IFC, коментує: «Однією з найбільших проблем сьогодення є втрата біорізноманіття, зокрема і в сільському господарстві, що, в першу чергу, спричинено порушенням сівозмін і фокусом на вирощуванні «прибуткових культур». Так, багато агровиробників припиняють висівати горох, аргументуючи відсутністю на нього ціни. Враховуючи зростаючий попит на нові джерела протеїну ми передбачаємо розширення сівозміни в найближчому майбутньому. Таким чином, зміна споживацьких інтересів, яку ми спостерігаємо зараз у країнах ЄС, стимулюватиме стале виробництво й в Україні». 

Пан Матіас підтвердив, що екологія та економіка в агровиробництві тісно взаємопов’язані. За баченням експерта, українським агровиробникам наразі потрібно розвивати власну переробку та торгову марку, адже все більше покупців бажає споживати якісні локальні продукти. Тож хумус або смузі, вироблені на фермерському господарстві та відправлені у найближчі магазини, зможуть стати актуальним кроком у розвитку сучасного агро в Україні.

Лілія Бортич, членкиня Ради спілки Ukrainian Food Valley, фермерка, розвинула думку: «‎Коли ми плануємо сівозміну, ми завжди в першу чергу думаємо про гроші, чи зможемо ми компенсувати всі наші витрати — ресурси, зарплатню працівникам, оренду землі тощо. Неправда, що ми не думаємо про родючість ґрунтів та їхній стан, але піклуватись про фінансову стабільність — це також про сталість. Тому для того, щоб рухатися до сталого виробництва за всіма напрямками, нам потрібна система, в якій будуються надійні довгострокові відносини між фермерами та переробниками. Від цього виграють всі, тому що переробнику не треба полювати на якісну продукцію, а для фермера буде забезпечений стабільний ринок збуту. А ще важливо, щоб ця система була прозорою для споживача, аби він міг відстежувати шлях їжі від фермера до свого столу». 

Конференція проходила 21 вересня та була організована Ukrainian Food Valley. Серед учасників події були викладачі UFV, а також студенти Зимової школи GESI — навчальної програми, що розроблена та організована UFV за підтримки USAID.

Найближчі заходи

Останні новини