Місце для спільного розвитку!

24 Тра 2019

Наталія Маєвська: Розуміння трендів для агровиробника — це як знання правил дорожнього руху для водія!

Фермеру складно самостійно відслідкувати світові аграрні тренди, розібратися в перевагах кластерів, освоювати тонкощі маркетингу та брендингу. Але саме зараз є шанс отримати не просто кваліфіковану допомогу, а й практичні навички вирішення багатьох задач та викликів, що постають перед сучасним агробізнесменом.  Це всеукраїнські воркшопи, організовані Ukrainian Food Valley (UFV), Kyiv-Mohyla Business School (KMBS) та Raiffeisen Bank Aval! Вже в червні стартує такий освітній захід, де навчання триватиме 4 місяці. В освітній програмі є питання про створення доданої цінності в Аgrifood. Про тонкощі цього процесу, кластери, необхідність відстежувати тренди аграрного бізнесу розповіла виконавчий директор ГС «Українська продовольча долина» Наталія Маєвська в інтерв’ю Kurkul.com.

Kurkul.com: Скільки б ми не збільшували валовий збір зерна, якщо його ціна буде і далі падати, а собівартість рости, Україна від цього багатшою не стане. Багато хто бачить вихід у нішевих культурах, а хтось — у створенні переробки. Який підхід є більш перспективним?

Наталія Маєвська: Насправді це питання вибору власника: шукати способів мінімізації витрат на 1 га, більш інтенсивних технологій вирощування, або йти у нішу, переробку. Це взагалі різні бізнес-підходи, різна філософія, різні стратегії.

І мова тут не лише про агробізнес, як такий, але й про країну в цілому: чи ми хочемо і надалі бути постачальником сировини, чи прагнемо дійсно стати світовим аgrifood лідером із сильним брендом Made in Ukraine!

Перспективних шляхів до збагачення є безліч, головне питання раціональності: чи буде успішною певна стратегія за 3-5 років? Тут треба мислити більш масштабно, вдивляючись у власні можливості, попит та світові тренди.

Kurkul.com: Створення доданої цінності в агробізнесі — це мова про те, як продати свою продукцію дорожче? Чи є й інші підходи до досягнення більшої прибутковості?

Наталія Маєвська: Якщо розглядати дане поняття з матеріальної точки зору, то додана цінність створюється шляхом доробки: сушіння, заморожування, або переробки: виготовлення кормів, напівфабрикатів продуктів харчування, тощо. Додана цінність — це коли ми на виході маємо не сировину, а придатний до споживання продукт.

Але додану цінність не обов’язково створюють шляхом фізичного впливу на продукт. Коли ми маємо торгівельну марку, або ще краще бренд, які дозволяють заробляти на однакових за своєю сутністю товарах у рази більше, це також додана цінність!

Читати інтерв’ю повністю  – тисніть тут!

Найближчі заходи