Місце для спільного розвитку!

08 Вер 2020

ЧЛЕНИ UFV ВИСТУПИЛИ ЕКСПЕРТАМИ ДІАЛОГУ ІЗ ГРОМАДСЬКІСТЮ OON

Наталія Гордійчук, Марина Маслова та Микола Волкогон, Голова та члени Ради Ukrainian Food Valley, виступили спікерами онлайн-події «ООН 75: Діалог з громадськістю про зміну клімату – виклики, ризики і можливості для України в умовах пандемії», що відбулась 26 серпня 2020 р.

Подія присвячена святкуванню 75-річчя ООН та змінам клімату, учасники, представники ООН та громадських організацій, розповіли, що роблять бізнеси для екології, чого чекати українським фермерам, якщо ситуація не зміниться, та які саме галузі в Україні відповідальні за забруднення середовища, адже зміна клімату – серйозна загроза для людства, та оскільки вона відбувається повільно, люди перестали звертати на неї увагу.

Вже багато років поспіль вчені б’ють тривогу щодо глобального потепління, але, здається, мало що робиться для подолання кліматичної кризи.

 

Основні тези виступу Наталії Гордійчук:

«Цьогорічна пандемія внесла свої корективи у всі сфери життєдіяльності та, начебто, дала природі відпочити, нечувано скоротивши перельоти, інші види пересування, які так сильно додавали до атмосферного забруднення.

Але додалися інші чинники забруднення – одноразовий пластик, маски, захисні костюми..

Люди залишалися вдома, але це вплинуло на їхні споживацькі звички (їсти стали більше вдома, або замовляючи доставку).

Для багатьох закладів харчування це означало банкрутство. Але деякі швидше адаптувалися та почали доставляти свої страви в офіси та додому.

Саме про такі виклики наша організація ГС «УПД» говорить із представниками малого та середнього агропродовольчого бізнесу України на наших відкритих подіях, семінарах, навчальних воркшопах та стратегічних сесіях. Ми працюємо із мисленням власників та управлінців агробізнесів, бо розуміння глобальних змін дасть їм стратегічний погляд на розвиток їхніх підприємств.

Ми розуміємо, що в сьогоднішньому невизначеному середовищі, виживають та стають сильнішими не окремі гравці, а мережі партнерств, які мають спільну мету та цінності. Саме тому ми багато працюємо над налагодженням зв’язків між різними гравцями екосистеми.

Цього року, у зв’язку із погіршенням погодних умов и провели ряд інтерв’ю з агрономами з різних культур по всій Україні та готуємо подкасти на тему «Вплив змін клімату на підходи до агровиробництва в Україні». Наведу приклад, фермери з Одещини розповіли нам про катастрофічні наслідки засухи на Півдні. Вони втратили майже всі посіви зернових і коли зрозуміли що зернові згоріли спробували хоч якось виправити ситуацію пересівом площ – соняшником, кукурудзою, просом. Але схоже, що ярі культури в 2020 році також виявляться збитковими для аграріїв Одещини, регіон на грані масового банкрутства, а посівна 2021 року під загрозою зриву.

Більше половини господарств в тій місцевості вирішили взяти кредити для пересіву, але станом на сьогодні більше чверті площ вже загинули, ще чверть в дуже поганому стані і скоріше за все там будуть одні збитки.

4Наведу ще коментар агронома-виробничника канадської насіннєвої компанії Севіта Дженетікс, Сергія Колесника: «Внаслідок безсніжної зими, яка спричинила велику посуху по всій країні і дефіцит вологи, який не забезпечився на 50% середньо-річної норми, українські с/г виробники змушені були переглянути свої обробітки ґрунту.

Крім того, цього року Україна побачила вивітрювання родючого шару ґрунту на 15 см (щоб створити аналогічний шар чорнозему, потрібно буде 15 років грамотного землеробства!), що разом із відсутністю вологи в критичні фази для рослин, спричинило недобір врожаю на майже 50%.

Можливо сьогодні є необхідність у поливних площах, але Україна сьогодні до цього не готова, оскільки не займається своїми водоймами.

Важливо ще зазначити, що селекціонери всього світу сьогодні працюють над сортами, які стійкі до температурних стресів та посухи.

ВИСНОВОК: працюючи із практиками агробізнесу, консультантами, представниками науки, технологій, міжнародними фінансовими організаціями, ми сподіваємося звернути увагу громадськості та уряду до проблем простого фермера – того, хто дає нам хліб.

Сьогодні йому потрібні нові бізнес знання та ідеї, технології, підтримка по всьому ланцюжку створення цінності та фінансування за умови зеленого/сталого землеробства, яке призведе до відновлення родючості ґрунтів та адаптує його виробництво під нові кліматичні виклики!»

 

Основні тези виступу Марини Маслової:

«Sustainability Room – це освітня платформа для бізнесу, основна наша задача – зміна мислення. Один із наших проектів у партнерстві із агенцією Adsapience – Earth Day Ukraine. Для реалізації цього проекту ми застосували екосистемний підхід, коли всі гравці екосистеми були залучені, таким чином у проекті з’явились бібліотеки, адже це мережа з понад 15000 по всій Україні. І тут наш досвід показує, що просто розповідати про загрози зміни клімату – це не дуже спрацьовує. Люди здатні змінювати свою поведінку на основі власних емоцій.

Ситуація із COVID-19 продемонструвала нам, що такі глобальні події, які ми пам’ятаємо, або читали із підручників історії є реальністю в наш час. Все розгорталось дуже швидко, охопило всі країни, і таким чином це наблизило нас до усвідомлення, що зміни клімату із наслідками є такою ж реальністю.

В Україні ми маємо власні виклики щодо змін клімату, які є стратегічно важливими. Наприклад, питання води у широкому сенсі. Зараз не вистачає практичних знань щодо кругообігу води у природі і розуміння того, що пішло не так. Якщо ми не бачимо широкої картини, то недооцінюємо терміновість власних дій!

Під час COVID зусилля бізнесу виходили із тієї точки зору, що це все тимчасово, відповідно і рішення приймались тимчасові. Але ніхто не знає точно, як довго це триватиме, тому потреби у інноваціях та змінах у підходах керівників до прийняття рішень постали дуже гостро. Приклад однієї із мереж заправок: паперовий стаканчик для кави вкладають у одноразовий поліетиленовий пакет. Це захід із безпеки, компанія витрачає кошти, але це мільйони пакетів на місяць на звалищах! Таке рішення не є стійким у довгостроковій перспективі, тому саме запит на інновації на вирішення такої потреби у інший спосіб є дуже актуальним.

Також під час карантину виникли спільні ініціативи та кооперації, бізнеси та неприбуткові організації, які доставляли продукти харчування, таксі, що надавали безкоштовний транспорт для людей 65+, це продемонструвало ефективність кооперації у короткі строки, саме у кооперації закладено багато можливостей. Дуже б хотілось, щоб кооперації продовжували народжуватись і існували системно, а для цього потрібні різноманітні платформи».

 

Основні тези виступу Миколи Волкогона:

«Позиція аграріїв залишається незмінною незалежно від змін клімату, чи пандемії: «картоплю» (як і будь-яку іншу культуру) треба саджати, сапати, збирати.

Це рік показав, що зміни можуть відбутись настільки швидко, що ті, хто не адаптувалися до цих них раніше, можуть зазнати непоправних збитків.

Кожен регіон зараз подає приклади того, що не всі аграрії готові до нових викликів, проте є господарства, що відчувають проблеми, в тому числі викликані COVID-ом, чи посухою, але вони із ними досить успішно справляються. Зміни клімату відбуваються, але якщо не усувати причини, що їх провокують, ці проблеми будуть тільки поглиблюватись і чинити більший негативний вплив.

Наприклад, посуха: жоден аграрій не може вплинути на кількість опадів, а їх кількість зменшується із кожним роком. Щоб з’явились опади вони мають випаруватись із рослинного покриву, якщо землі надмірно розорані, нестача зеленої маси, то відповідно їх немає. Щоб бути ефективним бізнесу необхідно максимально адаптуватись до таких змін, інвестувати у технології, відійти від споживацького підходу та стратегії нарощування земельного банку, а звернути увагу на ґрунт: працювати над структурою ґрунту, оптимізувати посівну кампанію та сівозміну. Коли ці базові речі будуть вирішені – тоді можна замислюватись щодо інноваційної техніки та зрошення.

Однозначно стратегію в агробізнесі необхідно змінювати!»

 

Дивитись онлайн подію:

https://www.facebook.com/watch/?v=2891535277617365

Найближчі заходи