Біологічні препарати допоможуть суттєво зменшити кількість мінеральних добрив та пестицидів в умовах економічної та екологічної кризи. Про це заявили вітчизняні та міжнародні експерти на конференції громадської спілки та освітньої платформи Ukrainian Food Valley «‎Кардинальні зміни у живленні, що зроблять агробізнес сталим економічно та екологічно вже сьогодні», яка відбулась наприкінці 2021.

Кліматичні зміни та цінові коливання на ринку мінеральних добрив роблять агробізнес вразливим та ставлять продовольчу безпеку під загрозу. Крістіан Хубенер, агроном-консультант нідерландської компанії з добрив і препаратів Van Iperen International, вважає біостимулятори дієвим інструментом в таких умовах. Він нагадав, що їх основна функція — вплив на фізіологічні процеси рослин: підвищення ефективності живлення, стійкості до стресів та хвороб тощо. При цьому їх застосування потрібно будувати на превентивних методах і базуватись на чіткому знанні фізіології й циклу розвитку рослин та регулярному аналізі ґрунту.

Щодо добрив, спікери радять звернути увагу на біологічні препарати, не лише як на спосіб збільшення ефективності поживних речовин з ґрунту та добрив, але й, в окремих випадках, як на альтернативу мінеральним добривам з огляду на їхню економічну та екологічну доцільність у порівнянні з традиційними добривами. Павло Волинець, провідний агроном-консультант Agritema LLC, розповів, що восени 2021 фермери рятували бізнес як могли, дехто використовував аміачні розчини, дешеві, з точки зору вартості одиниці азоту, проте небезпечні з точки зору впливу на здоров’я ґрунту. Використання аміаку в Європі все більше піддається критиці з-за шкоди здоров’ю людей, які працюють в полі, та живій мікробіоті ґрунту. «1 га землі містить до 10 тонн мікроорганізмів, водоростей, грибів, хробаків, членистоногих, молюсків. Не піклуватися про цю мікробіоту означає не думати про бізнес у довгостроковій перспективі», — вважає Павло Волинець.

Павло Волинець зазначив, що найбільш актуальними наразі є біологічні азотфіксуючі препарати, що допомагають рослинам фіксувати атмосферний азот. За рахунок таких препаратів для бобових можливо майже повністю відмовитись від традиційних азотних добрив, а для інших культур за сприятливих умов використання замінити до 60 кг азоту на гектар. Але, що важливо, здатність до азотфіксації працює при достатній забезпеченості рослини іншими елементами, зокрема фосфором та калієм. Експерт поділився результатами дослідження: «‎Одеська область, недостатня зволоженість, врожай озимої пшениці при використанні бактерії Bacillus amyloliquefaciens був на 7 центнерів більше ніж при класичній технології. І саме ці центнери можуть дати комусь можливість не збанкрутувати й вистояти у складних умовах».

Біотехнології є складовою нового етапу розвитку агро, за яким майбутнє — так званої сталості. Сталий розвиток означає збереження природних та соціальних ресурсів для використання їх наступними поколіннями без шкоди економіці бізнесу. «‎Аграрії не мають відчувати себе заручниками змін», — вважає Микола Волкогон, член Ради спілки Ukrainian Food Valley, провідний агроном-консультант International Finance Corporation та один зі спікерів конференції. — «Якщо усвідомлювати причини та наслідки існуючих проблем, застосовувати технології, постійно спираючись на реальність, та слідкувати за глобальними тенденціями, управляти ризиками можливо. Отже, головна зміна, що має відбутись в агро — зміна парадигми мислення. І сталість є цією новою глобальною парадигмою».  

Для втілення сталості є різні шляхи. В Україні наразі найбільше розвиваються  органічне та інтегроване види землеробства. Олексій Фурманець, технолог із агрономії компанії «‎Захід Агропром», є прихильником інтегрованого підходу, суть якого — у поєднанні хімічних та біологічних засобів з тенденцією зменшення хімічного навантаження на ґрунт та рослини. Він поділився результатами дослідів компанії з вирощування кукурудзи і показав, що економіка ділянки, де вносились органічні добрива на основі курячого посліду, була співставною з полем, де вносилися мінеральні добрива. Олексій Язиков, керівник господарства «‎Жива Нива», займається органічним видом землеробства вже більше 10 років, а останні кілька років експериментує з органічним ноу-тіллом. Фермер називає органіку найбільш сталим підходом. Цьогоріч прибуток з гектара органічної сої склав 1100 євро.

Конференція зібрала близько 60 учасників та 7 спікерів, серед яких — експерти Ukrainian Food Valley, представники міжнародних та вітчизняних компаній, зокрема Van Iperen International, Lidea Seeds, Agritema, а також фермери з інтегрованого та органічного землеробства. Ukrainian Food Valley — спільнота експертів та агровиробників і освітня платформа, що є каталізатором створення в Україні сталої та самодостатньої агропродовольчої екосистеми.